Дитячий травматизм здається неминучим злом, особливо в літній період - на канікулах важко контролювати дитину і захищати її від небезпек.

Насправді, більшості травм і небезпечних ситуацій можна уникнути. І профілактика дитячого травматизму природно, лягає на плечі батьків і вихователів.

Дитячий травматизм поширений куди більше, ніж травматизм дорослих, і це не дивно.

Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ.

Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість.

Дитячий травматизм умовно можна розділити на п'ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму:

• побутовий (травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);
• вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не пов'язаний з транспортом);
• шкільний (або в дитячому садочку);
• споривний;
  -інший.

Побутовий травматизм - найпоширеніший, і причина його в більшості випадків -

неуважність батьків, які не лише залишають дитину без нагляду, але і залишають в

доступних місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне.

Існує і інша класифікація дитячого травматизму - вікова.

У дітей кожного віку - свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм.

Так, в грудному віці (до року) дитячий травматизм найчастіше пов'язаний з заковтуванням сторонніх предметів.

Дитина намагається пізнавати світ єдиним доступним йому способом - він чіпає руками предмети, що знаходяться в безпосередній близькості, і намагається тягнути їх в рот.

У віці від року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливим. Тому до травм від заковтуваних предметів додаються травми, пов'язані з падіннями (удари, переломи) травми від гострих предметів, опіки, поразки струмом.

Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму збільшується.

Потім дитина йде в школу, і батьки вже не можуть контролювати його так, як раніше.

Додається шкільний і спортивний дитячий травматизм.

Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік: в цей час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і безрозсудною сміливістю.

Профілактика дитячого травматизму

Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо - від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків - максимально забезпечити свою дитину.

Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків - не доглядали та не роз'яснювали.

Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини.

У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко

устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.

Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке "небезпечно", і пояснити йому це не можна.

Отже якщо малюк проковтнув ґудзик або - не дай Бог! - випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.